Ритуал консекрації (обожнення)

Відомо, що римські імператори, які протягом свого правління добре ставились до Сенату та римського народу заслуговували на обожнення. Жінки, імператриці, які своєю пієтас заслуговували на вічне життя також були обожнені. В римській нумізматиці ритуал консекрації відомий ще з монет карбованих на честь обожнення Юлія Цезаря. Август карбував монету із зображенням зірки і легенди DIVVS IVLIVS(Божественний Юлій). В цій публікації не буду згадувати усі монети, які були карбовані на честь обожнення імператорів чи імператриць. Зацікавленим в цій темі раджу звернутись до роботи "Каталог консекрационных монет Римской Империи" Темерязев С.А., Макаренко Т.П. 2017., де на 15-и сторінках є чудове пояснення цій серії карбування. Згадаю лише, що сам ритуал обожнення мав латинську назву "CONSECRATIO". Як проходив сам ритуал консекрації? Спочатку намісник померлого імператора звертався в Сенат з проханням про обожнення його попередника. Якщо ж імператор мав намір обожнити когось із своїх рідних, він також звертався в Сенат. Сенатори розглядали прохання і виносили "Senatus consulto" (рішення сенату) від імені Сенату та народу Риму. Літери SC - Senatus consulto - за рішенням сенату, як частину легенди ми можемо побачити на монетах нижчього номіналу. Сестерції, дупондії, аси, квадранси. Деколи ці літери ми можемо зустріти на срібних та золотих монетах, наприклад на денаріях та ауреусах карбованих на честь обожнення Веспасіана його сином Тітом (поминальна квадріга, та урна з прахом Веспасіана встановленна на колоні). Після ствердного рішення, відбувався сам ритуал консекрації. Фоскову фігуру імператора провозили у похоронній квадризі до місця спалення. На багатьох монетах цю квадригу везли чотири слони(1).

Слони як символ безсмерття, адже стародавні вірили, що слони живуть понад 300 років. Коли квадрига прибувала на місце спалення, фігуру поміщали в спеціально приготовлене погребальне вогнище прикрашене кольоровими тканинами та статуями(2).

Швидше за все це були статуї попередніх обожнених імператорів та імператриць, які очікували в свій Пантеон нового бога, тобто приймали "новообожненого" правителя. Квадрига, що знаходилась на самому вершечку конструкції була тріумфальна і нею керував сам померлий. Можливо вона означала тріумф вічного життя над смертю? Поняття душі в римлян мало різницю з сучасним поняттям душі, наприклад, в християнському віруванні. Також цікавим є питання, чи була ця конструкція постійною, зроблена наприклад з цегли, чи кожного разу будували нову? Тема потребує вивчення, адже відомо про так звані "устрінуми" - крематорії. Наприклад крематорій Августа та крематорій Антонінів. До речі, на монетах, "погребальне вогнище" вперше з"явилось в карбуванні Антоніна Пія. Після промов, діючий Імператор підносив смолоскип до конструкції і фігура спалювалась. Під час дійства, в небо випускали орла, що був символом Юпітера, і який підносив душу нового бога на небеса.(3).

Якщо спалювали фігуру імператриці то випускали в небо павича - символ Юнони. Звичайно, що після всіх "формальностей" назанчались священники для відправи культу нового бога і проводились ігри в честь "новообожненого" з усіма наслідками у вигляді щедростей нового імператора римському народові. Монети карбовані на честь обожнення Марка Аврелія демонструють нам послідовність обожнення, від провезення фігури Імператора в поминальній квадризі(катафалку) до його піднесення на небеса. У якості нового бога.